Перевертала

А що це за дивовижа
У зоопарку в Парижі?
І в Києві, і в Пекині
Усе навпаки від нині!

Сьогодні усі квапливо
Ховають небачене диво,
І дивні по світу ходять,
Змінивши свій звичний одяг.

Гарчить і лютує качка,
Не плаває і не скаче,
Бо тигрячі жовті смужки
Підходять качкам не дуже.

От як собі уявити,
Що качці тепер тигрити?
Не плавати, не літати,
А люто на всіх гарчати?

У відчаї тигр і плаче,
Бо досі смугастий неначе,
Та тільки не жовто-чорний,
Як звично. А дуже скромний.

Такий, як у зебри вчора,
Ридає наш тигр від горя:
«Верніть же мою піжаму!
Мені її шила мама!»

Маленький сумний єнотик
Не те, щоб аж дуже проти,
Та тільки його кофтина
Дісталася ламантину.

Тепер ламантин у смужку
І з ним бегемот не дружить,
Бо хто б це, скажіть, вподобав
Химерну таку подобу?

Веселі колись лемури
Сьогодні сидять похмурі,
А їхні хвости розкішні
Від нині дістались мишам.

Від сорому в зоопарку
Сховався й жираф у шпарку,
Тремтить же тепер від страху,
Смугастий, як черепаха.

Хіба черепаха в смужку?
Хіба ж вона, як папужка?
Не знає напевно. Й нині
З жирафом сидить у шпарині.

І що це за каруселі
У зоопарку в Марселі?
У Лондоні і Найробі,
Рятуйте! Рятуйте! Пробі!

Нічого страшного, друзі.
Це просто десь там, на лузі,
Малому бурундукові
Наснилися сни смужкові.