Вірші та поезія для дітей — сторінка 63

Ходить бузько по мочарах

У червоних чоботярах,

Дивиться в прозору воду,

Ганить жаб’ячу породу:

— Боже, як мені набридло

Це моє болотне їдло,

Ці витрішкуваті жаби

Без найменшої приваби!

Десь читав я, що французи

Жаб їдять, як чорногузи.

Але в …

Знесла курочка яйце
І давай кричать про це.

— Куд-кудак, куд-кудак —
Знесла яйце, як ходак!

За хвилину все село
Про оте яйце гуло.

Вчув і пес, що до яєць
Був великий ласунець.

Він узяв сковороду,
Кликнув друзів на ходу,…

— Де ти, киценько, була?

— Я була аж край села.

— Що ти, кицю, там робила?

— Хвостом жито молотила.

— А може, то був овес?

— Ні, овес молотив пес.

— Що за працю ти дістала?

— А …

Дівчинка Алісія

В Африці живе.

В дівчинки Алісії

Платтячко нове.

Дівчинку Алісію

Крокодил стріча.

— Боже, що за дівчинка,

Рибка — не дівча!

— Гарно, крокодильчику,

Хвалиш ти мене,

Але чом не хвалиш ти

Плаття чепурне?!

Дівчинку …

Ніч. У лісі кожен звір

Спати йде на власний двір.

Спить маленьке Козеня,

Що награлося за дня.

Олень спить, і спить Борсук.

Але раптом… що за звук?

А! Це Ведмедило спить,

Ніби трактор гаркотить.

Будиться, встає звірня —…

Тріпоче серце спійманої птиці,

В руках моїх не чує доброти.

— Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду,

Хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче, на свободу,…

Несе киця на хвості

Три калачі золоті.

Один калач буде мати

Моя мати.

Другий калач для тата

Несе киця хвостата.

Третій калач для сестри.

То вже три.

Що ж, для всіх не вистача —

Буду я без калача.…

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце …

В рожево-білії папахи
Вбира весна розлогий сад:
Здаля, немов незнані птахи,
На білих ніжках стали вряд

Пармен, антонівки, ранети…
Природо мила, чарівна!
Зберись отут усі поети —
Не оспівать їм сад сповна.

Тут головний один хазяїн —
Степан Петрович, садівник,…

— За що мене, як росла я,
Люди не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту! Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, …

Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Лісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток,-
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А …

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди —

Добрі, …

Дощик, дощик голубий,
Колосків не оббий
Зливами-приливами,
Хмарами огнивими,
Птицями-зірницями —
В небі блискавицями!
Ти спадай на межу,
Я тобі таке скажу:
— Понад ріки та ліси
Хмари-вдари понеси,
Крапельками росяними
Над ланами вівсяними,
Цебром, цебром, цебрицею
Над нашою пшеницею.…

Ходить літо берегами

в шумі яворів,

і замовкнув над полями

журавлиний спів.

В хвиль блакитнім прудководді

сонце порина…

і в барвистім хороводі

одцвіла весна.

Тане хмарка кучерява

в небі голубім.

Мліє день, і мліють трави

в лузі запашнім.

Але труд …

Не одно уже століття

Дуб стояв, простерши віття,-

весь в корі, як у броні,

трудні роки, ночі й дні…

Знав одне лиш добре діло.

Листя дихало й раділо,

Дуб добрячим обростав —

доки й сам, як витязь, став.

Батьком був …

Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,

Відлітають сірим шнуром

Журавлі у вирій.

Приспів

Кличуть: кру-кру-кру,

На чужині умру,

Заки море перелечу,

Крилоньки зітру,

Крилоньки зітру,

Кру-кру-кру.

Мерехтить в очах

Безконечний шлях,

Гине, гине в темній мряці

Слід по журавлях.

Приспів

Чути: …

Ой селом-селом —
Зелено кругом:
У садках село втонуло,
Кожне дерево вдягнуло
Зелений шолом.

Ой селом-селом —
Гомінко кругом:
Кожна пташечка співає,
Над квітками бджілка грає
Золотим крилом.

Вийду на поля:
Ой пахтить земля!
Мов співає рідна скиба
Пісню праці, …

Якось літньої пори,
На пташиному дворі
Лихо скоїлось велике
Налетів у двір шуліка,

Ухопив курча маленьке,
Настрахав сердешну неньку,
Знявся в небо й зник умить.

Як почала голосити бідна
Мати, бідна квочка:
— Ой, нема мого синочка!
Вкрав курчатко хижий …

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б’ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,

Кури їх клюють.

Бавляться з дітками, бавляться квітками,

Моляться батьки.…

КАРТИНА 1

Палац князя

ДІВЧИНА. Сумний наш князь, сумний наш князь, лягли йому на чоло хмари, не­наче ждуть нас знов удари, неначе знов орда знялась…

КНЯГИНЯ. Ах, я так серцем не боліла, коли орда в степах кипіла, і князь з …

На човні уся сім’я

Тато, я і мама.

За борти держуся я

Обома руками.

Тато вже мотор завів,

За кермо вхопився.

Човен рвучко затремтів —

І мотор спинився.

Тато ремінь в руки брав

Щось разів із двісті —

Тільки човен …

Бородатий цап півдня

Вчив лічити цапеня:

— Ну-бо, мудра голова,

Скільки буде два і два?

Цапеня немов німе,—

Думати не хочеться.

Цапеня ні бе, ні ме,

А татусь морочиться.

Взяв морквинки, дві і дві,

Розкладає на траві:
— Подивись, моє …

У пекучий літній день,
По шляху крутому,
Два брати — Сашко й Тимко
З річки йшли додому.

Каже старший до Тимка:
— Ох, браточку, спека!
Пити хочеться мені,
А в село — далеко!

Молоко б я зараз пив —
Холодненьке, …