Погірдливий Віслюк
Годованець Микита Павлович
В степу гуляв Віслюк, веселий, крутобокий.
Погірдливо ревів, хваливсь пустий брикун:
— Мій батько був гладкий, високий,
Блискучий красень бистроокий,
Породистий скакун!
Такий величний, гордий, дужий,
Що навіть Лев його боявся дуже.
Хваливсь Ванько Безносий,
Що батько чин високий носить;
Про те язик не повернувсь хлопчині,
Що з класу в клас його везуть на тому чині.