Про багатого і бідного братів
Жили в однім селі два брати — багатий і бідний. У того багатого брата — і поле, і ліс, і збіжжя всякого, усього вдосталь було. А в того бідного — анічогісінько.
Настав Великдень. Прийшов бідний до багатого брата щось позичити на свято. Той і каже:
— Я тобі позичу… Тільки підожди, поки я змелю, бо зараз нічого не маю.
Пішли люди на всеношну з пасками, а бідний сидить вдома.
— Ну, — каже до жінки, — звариш кулешу, тільки огню нема.
Аж бачить: під лісом огонь горить, димок піднімається.
— Піду позичу огню там, — каже.
Пішов туди бідний, аж то сидить один дідок з кульбачкою і кладе огонь.
— Ей, діду, чи можна огню взяти трошки? Люди паски святять, а в мене нема нічого.
— Чом ні, можна…
— А в що ж я огню візьму?
— А настав пілку отаково, — каже дід, — то я тобі жару нагребу кульбачкою, та й занесеш додому.
— А й, то в мене пілка згорить.
— Не бійся, не згорить.
Нагріб дід біднякові довну пілку жару та й знов каже:
— Не згорить пілка, не бійся.
Прийшов бідняк до хати з тим жаром, аж то саме золото. Висипав те золото на стіл і до жінки:
— Іди, жінко, до магазину і накупи дітям їсти, одягу…
Понакупляла жінка дітям їсти — булок, сала, ковбаси і одягу. Ті понаїдалися, ходять ситі, одягнені. Побачив оте все старший брат і здивувався: де ж то бідний брат того всього набрав? Прийшов до нього та й питається:
— Де ж ти, брате, гроші взяв?
Бідний брат про все і розказав: як він на Пасху біля лісу побачив огонь, як зайшов туди і дідо наклав йому жару в пілку, і як з того жару потім стало золото.
— І не прогоріла пілка? — допитується багатий брат.
— Ні.
Минув рік, знов настала Пасха. Багатий надягнув свитину з довгою пілкою, щоб багато влізло жару, та й собі пішов до лісу, де горів огонь і сидів дідок з кульбачкою.
— Дайте мені огню, — каже багатий брат.
— Бери.
— А в що візьму?
— Хіба в пілку нагребай.
— А як прогорить?
— Ну, то й що? То твоє, а не моє.
Нагріб багатий в пілку жару, а вона й прогоріла, загорівся уже й кожух. Побіг багач у клуню, скинув кожух, а тут і загорілася клуня, хата з усім хазяйством.
Так зажерливий багачисько став бідняком.