Притча про скарб у полі

Тут Ісус розповідає історію про людей, що несподівано знаходять Бога.

«Молодий чоловік винайняв від старого фермера кам’янисте і бур’яном заросле поле. Він одразу почав важко працювати, виривав хопту й буряни, щоб засіяти збіжжя. Раптом його сапа зачепила щось тверде у землі.

Він подумав, що це мусить бути великий камінь й намагався його викопати. Відгорнувши землю, він, здивований, побачив, що це не камінь, але скриня. Приклякнув і докладно побачив її віко.

За допомогою сапи-важіля він відчинив скриню і розгубився із здивування. Скриня була повна золотого посуду, полумисків, грошей, всяких оздоб-прикрас і свічників.

Молодий чоловік був такий приголомшений, що сидів непорушно і довго дивився на скарб. Потім оглянувся він довкруги, чи його хто не підглядає. Тоді замкнув віко, і загорнув скриню землею. Наступного дня він пішов до старого фермера і сказав йому, що хоче купити його поле. Вони довго торгувались про ціну.

Врешті, погодились на п’ятдесят срібняків. Молодий фермер чимдуж побіг дододому, щоби взяти ці гроші. Але при рахунку виявилось, що він має всього на всього п’ятнадцять срібняків. Він ще раз оглянув усе у своїй хаті, але вартісних річей там не було. Згодом пішов на обійстя, усе оглянув – усі знаряддя і тварини – і подумав, що все він мусить продати.

У найближчий ярмарковий день, він погнав на продаж свого осла, два воли, кілька овець і кіз. Ярмарок роївся і метушився від купців і продавців, що збіглися звідусіль. Міщани і фермери з недалечких осель купували, що треба й продавали своє добро.

Один купець продавав шмаття, а фермер торгувався про ціну збіжжя. Якась жінка продавала рибу, а інша череп’яний посуд. Хтось ніс куплені помаранчі і виноград, тут продавались сандали і ремінні паски. Нашому молодому фермерові також пощастило. Він продав усі тварини і під вечір мав на руці тридцять п’ять срібняків.

Наступного дня молодий фермер узяв п’ятдесят срібняків і пішов до старого заплатити за поле. Той підписав умову продажу і віддав її молодому чоловікові, який тепер став власником поля і власником закопаного там скарбу.

Нетерпляче він побіг на поле і почав відкопувати закопану там скриню. Вона була безпечно схована там, де він її залишив. Узявши вантаж на плечі, він подався додому. Він знав ціну свого щастя. Ризикував усім своїм добром, але в нагороду дістав скарб, що не має ціни.

Євангеліст Матей 13 (44)