Писанки
Калинець Ігор
Виводить мама дивним писачком
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi —
i писанка оранжево горить
у фiлiграннiм *1) сплетi лiнiй.
То вже вона, як дивовижний свiт,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квiти у росi,
оленi бродять в березневiм соцi.
I стилiзованi сплiтаються сади
у маєвi *2) густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент *3).
I я поплив у свiт дитячих мрiй
на бiлi колисковi оболонi *4)…
Котились писанками iзгори
яснi сонця у маминi долонi.
*1) Фiлiгранний — тонко, майстерно оброблений.
*2) Маєво, майво — те саме, що мерехтiння.
*3) Космацький орнамент — дуже дрiбний орнамент, що покриває всю поверхню писанки. Зародився в с. Космачi, що лежить високо в Карпатських горах. Там майже всi жителi займаються писанкарством.
*4) Оболонь — заплавнi луки.
Джерело:
“Книжечка для Дзвінки”
Вірші для дітей
Ігор Калинець
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1991 р.