Сонце
Прокоф’єва Тетяна
Життєдайна сила є у твоєму промінні.
Ти, мов клубочок золотавих ниточок. Смикнеш злегка й одразу весь світ наповниться тобою, твоїм теплом, твоїм світлом.
Отак щодня для кожного з нас — ти прядеш ніжну, грайливу, гарячу павутинку, яка обіймає за плечі, торкається обличчя, волосся…
Твої жаринки проникають у душу, ми одразу відчуваємо бадьорість. Хочеться жити, творити, мріяти…
Сонце — це більше ніж просто зоря.
Сонце — це сила. Недосяжна, далека, таємна, але водночас, якщо витягнути руку, розкрити долоню, як у мить сонечко поряд із тобою.
Як його немає ми сумуємо, чекаємо нетерпляче на появу.
І щоб не говорили, коли воно добряче припікає влітку, без нього нам ніяк, без нього смуток.
Бажаю кожному з вас упіймати свою павутинку сонячного щастя.