Сонце

Калинець Ігор

Поза ворота
яре золото,
ярії роси,
сонечко босе
колесом, колесом
як гагілочка.

***
Червінцю, червінцю,
мені по вінця.
Я на купала
у воду впало,
а у петрівку —
в житньому вінку
від серпа втекло,
як перепілка.

***
На городі
за перелазом
соняшник лузало.
Прийшла пава — листя опало.
До багаття звезла,
бо сонечко змерзло:
гори, гори ясно,
аби не погасло.

 

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Книжечка для Дзвінки”
Вірші для дітей
Ігор Калинець
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1991 р.

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: