Супутниця життя
Годованець Микита Павлович
Хвалили Бабу люди:
— У вас старенька — кращої нема! —
А Дід на те: — Ви хвалите дарма!
Хто діло зна, — казати так не буде:
Ви з нею бачитесь годину на добу,
А в мене вигоріли груди,
Рятунок свій знайду хіба в гробу.
На людях — мед солодкий до коржа,
А дома, для своїх, — їдка іржа.