Казки на ніч — сторінка 55

У бідної жінки був один-єдиний син. Пас він якось кіз і побачив у степу табун ланей. Серед них вирізнялася одна – цяткована, з золотими рогами.

Потім він знову кілька разів бачив її. Якось сказав юнак матері:

– Тричі я бачив …

Одного разу Злий вирушив у далеку дорогу. Він дуже стомився і ледве волочив ноги.

Дорогою наздогнав його на коні Добрий.

Поговорили вони, аж виявилося, що йдуть в одне й те саме місце.

– Посади й мене на коня! – почав …

Колись, дуже давно, жив у пісках Муюнсум горобець, якого всі називали Шолудивим. Прізвисько Шолудивий йому дали за те, що він постійно чухався й губив пір’я. Все тіло його було подряпане.

Якось горобець необережно сів на кущ кураю, й колючки боляче …

Одного разу пішла лисиця пісочком уздовж берега моря. Ліворуч – зелені кущі, праворуч – синє небо, а в морі – рибка так і грає, так і грає. А день спекотний-спекотний. Але не купатися лисиці закортіло, а рибки покуштувати.

Іде лисиця, …

Піймала лисиця у високій траві перепела і каже йому:

— Любий перепеле, розсміши мене, а то я тебе з’їм!

Зрадів бідолашний перепел і відповідає:

— Випусти мене із своїх зубів, лисичко-сестричко, я виконаю твоє бажання.

Відпустила лисиця перепела. Привів він …

Колись верблюд був красенем, мав гіллясті роги й довгий густий хвіст.

Якось прийшов він до річки напитися. П’є та милується собою.

Раптом до нього підбігає олень:

– Любий верблюде, мені треба сьогодні в гості йти. Позич, будь ласка, мені свої …

Два барани знайшли у полі вовчу голову і понесли її додому. По дорозі їм трапилася юрта. Поклали барани знахідку біля порога і ввійшли в юрту, а в ній — вовки.

Вовки були голодні і так зраділи гостям, що не знали, …

Ішов степом ведмідь. Побачив лисицю і погнався за нею.
Лисиця кинулася навтікача, добігла до нори, крутнула хвостом і зникла, наче її й не було.
Ведмідь зупинився і не знає, що його робити: сам великий та товстий, а нора довга й …

Фазан потоваришував з перепілкою і пішов з нею гуляти по льоду. Перепілка послизнулася і зламала собі ногу. Фазан здивувався — який дужий лід, птахові ноги ламає! Спитав він:

— Скажи, льоде, звідки у тебе така сила?

— Хіба це сила? …

Давним-давно жили три брати. Уже ніхто не пам’ятає, як їх було звати, тому назвемо просто: старший, середній та найменший. Два брати були одружені, а найменший ще ні.

Від пошесті батько й мати їх померли, і господарювати став старший брат. Він …

Задумав колись князь збудувати високий, високий палац, аж до самого неба.

— Заберу я у людей племен тун і мяо їх золото, срібло, заберу все продовольство та кращих дівчат і замкну все це в палаці, а сам зійду наверх і …

Жив-був колись хлопець років п’ятнадцяти, звали його Чен-ші. Працював він поденно у поміщика Чжена Шкуродера. Зібрався якось Чен-ші в гори по хмиз. І от, переходячи річку, ненароком впустив він з рук сокиру. Як же тепер без сокири по хмиз іти? …

Було це давно-давно, дуже давно. Жили собі чоловік та жінка, було у них дві дочки та син.
Батько с сином плели бамбукові корзини, а мати з дочками ткали полотно та вишивали. Сім’я була дуже працьовита, працювали вони вдень і вночі. …

Давно це було, вже не пам’ятаю й коли. Жив собі хлопець, торгував він сойовим сиром, тому його й прозвали — Сань-лан—„торговець сиром”. Батька його за якусь провину, посадили у в’язницю, де він і помер, а мати з горя довго плакала, …

По схилах гори Доугао спускається довгий-довгий водопад, і здається, наче дівчина стоїть на схилі скелі, а з її голови вниз спадають довгі білі коси. Місцеві жителі називають цей водопад Сивоволосий потік.

Ось що розповідають люди про цей водопад. Колись біля …

Жив колись юнак, було йому років двадцять. Батько та мати давно померли, не було в нього ні братів, ні сестер. От і жив він одинаком, обробляючи клаптик землі. Щодня, як тільки зійде сонце, він встає, готує собі їсти, щоб взяти …

Жив колись у Кореї хлопчик на ім’я Ірл Лам. Батьки його померли, і він найнявся до поміщика Лі. Ірл Лам пас корови, носив воду, рубав дрова і товк рис. За це поміщик Лі тільки годував його.

Якось навесні зірвався великий …

Поміж бронзовими стовбурами лісу гасав сердитий вітер. Навіяло снігу на промерзлу землю, і в його пухкій постелі шукали притулку лісові мешканці. — Ой, холодно… І їсти хочеться! — пошморгував носом зайчик, жаліючись старій зайчисі.

— Цить, дурненький, заспокойся. Треба звикати, …

Дівчинка Катрін ще не ходила до школи, тож не вміла ні читати, ні писати. Вона випасала трьох овечок, що були в них на хазяйстві. Вдалась дівчинка веселою, доброю й щебетливою. Правда, казали, що любить Катрін по закутках нишпорити й часом …

Якось улітку мандрували собі двоє знайомих. В одного з них у торбі було три хлібини, у другого дві. Через якийсь час вони зголодніли й присіли у затінку плакучої верби, коло криниці з журавлем, вийняли кожен свій буханець і почали разом …

Жили собі дід та баба. Дідові минуло сто років, бабі — дев’яносто. Обоє були сиві, мов пара голубів, і завжди ходили похмурі й надуті, як сичі, тому що дітей не мали. І ой же як хотілось старим, щоб послав їм …

Жили колись-то в одному селі два брати, обидва жонаті. Старший був працьовитий, дбайливий, хороший хазяїн, багатий, бо хоч за що брався, в усьому йому таланило. Одна біда: дітей у нього не було. Менший же був бідний: частенько сам од щастя …

Жили собі дід та баба. У баби була курка, а в діда — півень. Бабина курочка неслась двічі на день, і баба їла яєць досхочу, дідові ж ніколи не давала. Терпів, терпів старий, але якось і йому терпець урвався. Він …

Десь-не-десь, у якімсь королівстві, жив собі король, і було в нього три сини. А ще мав той король брата старшого, який царював у далекій країні. І звали того царя, королевого брата, Зелен-царем. І не було в Зелен-царя синів, лише самі …