Казки на ніч — сторінка 87

Ой ну, люлі-люлі…
Налинули гулі,
Посіли на люлі,

Стали думать і гадать,
Чим діток годувать.

Чи кашою з молочком,
Чи бубличком та медком,
Чи солодким яблучком?…

Прилетіли голуби,
Сіли, впали, загули.
Ой ви, гулі, не гудіть,
Спить дитина — не збудіть.
Не гудіте, голуби,
Не клопочіть голови,
Бо я сама загуду,
Як в чужий край полину.…

Шкода лісу Лебедина,
Що нема в нім солов’я,
Нема кому рано встати,
Дитяточку приспівати:
— Люлю-люлю,
Люлю-люлю!
Спи, маленька Ганнулю!…

Соньки-дрімки в колисоньки!
Добрий розум в головоньки,
А рісточки у кісточки,
А здоров’ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.…

Кицю, киценько,
Тікай!
На доріжку
Не сідай:
Наша дівчинка
Піде,
Через кицю
Упаде……

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти:
А де будем ночувати?

Де хатонька теплесенька,
Де дитинонька малесенька.
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колисати.…

Ой ти, коте, коточок!
Не ходи рано в садочок,
Не полохай діточок.
Нехай зів’ють віночок,
Із рутоньки, із м’ ятоньки,
З хрещатого барвіночка,
З запашного василечка.

Ой спи дитя до обіду,
Покіль мати з міста прийде.

Та принесе три квіточки,…

Баю-баю-баю!
Дровець нарубаю,
І в печі натоплю.
Буде тепло в хаті,
Буде дитя спати.…

Був собі журавель
Та журавочка,
Накосили сінця
Повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова,
Починаймо її знова:
Був собі журавель……

— Киця-мура,
Де ти була?
— У бабусі.
— Що робила?
— Миски мила:
Дві помила, дві розбила,
Баба мене насварила!…

Танцювали миші
По бабиній хижі,
Стало бабі за танець,
З’їли миші буханець.

Що ви з’їли буханчики,
Поточили крупці,
І маківки всі погризли
Бабусі-голубці?

Ой ви, миші, мишенята,
Ви сивії шкурки,
Нащо бабу зграбували,
Як отії турки?

Шануйтеся, миші, в хижі…

Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок —
Та й сховався
В куточок.…

Сидить півень на криниці,
Спустив крила ще й косиці.
Сюди мах, туди мах,
А у нас тут млинець пах.…

Я лисичка, я сестричка,
Не ходжу без діла,
Я гусята пасла,
Полювать ходила.
А тепер мені в неділю
Треба відпочити,
Свою хату гарнесенько
Треба прикрасити.
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Треба піти у гайочок
Квіточок нарвати.…

Калачі, калачі
Задрімали на печі.
Буду люлечку трясти
Засинай малий і ти!…

Цить, дитино! Цить, не плач,
Принесе киця калач.
Вже недалечко — на мостику,
Несе калач на хвостику.…

Ходить сон по долині
В червоненькій жупанині.
Кличе мати до дитини:
Ходи, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку,
Бодай спало — не плакало,
Бодай росло — не боліло,
Головонька і все тіло —
Татку й неньці на потіху,
Добрим людям …

Ой ти, котик, коточок,
Виїв бабин медочок
Та й сховався в куточок,
Тільки видно хвосточок
Та лапочки шматочок.…

Летіли собі Ластівка й Горобець та й зустрілися. Ластівка й каже:

— Я швидше літаю.

Та й полетіла високо-високо, аж де хмари. Повернулась на землю, а Горобець каже:

— Ти вмієш високо літати, а я вмію по землі стрибати, а …

У місяця домівка золота:
Великі двері не з порога — в дасі…
Він через них у небо виліта
Й качається, мов колесо на трасі.
А спить удень, коли зірок немає…
Його колиску сонечко гойдає……

У рукавичці, на горищі,
Живе старий домовичок…
Це він вночі сопе і свище,
Сховавши носа в кулачок…
…І часто чути слово грізне
Матусі: сину… і коту…
— Якщо не спатимете, —
візьме
Дідусь обох вас в темноту..…

Буркотун крадькома прошмигує котячим віконцем у будинок.
Адже він не більший за кота. І за справдешніх хатніх гномів. А вони всі маленькі, меткі й недобрі. До того ж увесь час ходять у сірому вбранні, тільки шапочка в них червона, тож …

Був собі Півник з цукру. А де він жив? А жив він на вітрині цукеркової крамниці. Його там виставили не для продажу, а для того, щоб і ти, і всі інші діти могли бачити, що в цій крамниці продається й …

Частина І.

ТАЄМНИЦІ КРИШТАЛЕВОГО ПАЛАЦУ

РОЗДІЛ 1, у якому все починається, але зовсім не так, як ви гадаєте, шановний читачу.

Не далеко і не близько, високо-високо в небі стоїть залізна гора, а під горою — кришталевий палац із мідним дахом, …