В столиці лісовій чи на периферії
(Не так важливо — суть одна)
На Зайця покладалися надії
Як на прудкого бігуна.
Й, коли наблизились міжлісові змагання,
На них послати Зайця без вагання
Спортивне ухвалило товариство.
І навіть Лев
Схвалив кандидатуру особисто.…
Лис-батько в ліс приніс курча
І так дітей своїх навча:
— З вас кожен мусить хитрим бути,
Уміти інших обманути.
На цей раз м’яса вам не дам —
Хай всяк шукає їжу сам! —
І тут озвалось Лисеня:
— А …
Грабіжник Вовк
Був спійманий якось,
Відповідати
Перед Левом довелось.
— Що, грабувать?! —
Лев заревів страшенно. —
До білих до ведмедів відішлемо!
— Невихованим був я… —
Вовк аж плаче. —
Не розумів,
Що тав чинить не треба.
Тепер клянусь,…
— Гасаєш все навкруг отар,
Пильнуєш їх від Вовка?
— А ти? — питає Пес Кота.
— Я інспектую… мишоловку.…
На буйний Чуб
Сваривсь похмурий Лоб:
— Як міг би, то мене
Всього закрив на зло б! —
Коли ж від Чуба
Залишилось мало,
То Лоба це
Ще більше дратувало:
— От тільки лисини
Мені, бач, бракувало!…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист:
Ставав на задні, потім на передні,
Катався на коні й велосипеді,
Ішов перевертом і гирі …
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч
Півень-забіяка.
Тут друзі — стоп,
Один із них закрякав:
— Пішли назад!
Не зв’язуйся з дурним.
Ну, що один
Ти вдієш з ним?…
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе.
Він засопів, поповз з болота в тінь,
Повчанням цим прикривши власну лінь.…
На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.
Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.
Така вже мавпочка раденька —
то на потилицю, а то …
Один заможний господар
Надумався Вовків злякати.
«Що,— каже,— той вівчар
Собак дві сотні назбирати!»
Здається б, і гаразд було:
Вовки полохать перестали,—
Так друге лихо підросло:
Свої Собаки шкодить стали.
Аж жаль бере, як розказать:
З Овечок перше вовну драли,…
Сказав раз Кущ Билині:
— Билинонько! Чого така ти стала,
Мов рибонька в’яла:
Пожовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?
— Ох, Кущику! — Билина каже.—
Я на чужині…
Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,…
У товаристві лад — усяк тому радіє;
Дурне безладдя лихо діє,
І діло, як на гріх,
Не діло — тільки сміх.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
Смикнули — катма ходу…
Що за морока? …
— Добривечір, сусіде мій!
Чи всі ви живі та здорові?..—
Гукнула Миша Пацюкові.
— Та ще,— Пацюк мовляє їй.
— А я се,— каже,— прилинула,
Щоб розказать тобі, що чула,
Щоб ти радів, як я, та знав:
Лев, кажуть би, …
Це не авторська байка Леоніда Глібова, а переклад на українську байки Івана Крилова.
Колись-то Мужика Лисиця попитала:
— Скажи, будь ласкав, куме мій,
За що се честь така ось шкапі сій?
Про се вже я давно спитать тебе бажала;
Коли …
Сиділа у печі хороша Паляниця;
На господиню стала гомоніть:
— А щоб їй так і сяк! І докіль тут сидіть?
У очі вилаю, бо невелика птиця!..
— Мовчи та диш! —
Озвався у куточку Книш.
Коли не людям байка пригодиться,—…
Під тином Півень, біля хати,
Знічев’я смітник розгрібав
І, квокчучи, там дещицю клював,—
Наїдку не було, а так, аби клювати.
У сміттячку углядів якось він
Блискучу, кругленьку Перлинку
І дорогу таку новинку
Узяв та й викинув під тин.
— Не …
Свиня пропхалась у садок;
Усюди треба їй, ледачій,
Усунуть свій зажерливий роток,
Бо сказано — Свиня і робить по-свинячи;
В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла
Між квітами пориться;
А посередині Трандафиль там цвіла,
Хороша, повна — любо подивиться.…
Хлоп’я в садку собі гуляло
Та й забажало
На іграшки ужа піймать.
(Воно гніздо його назнало —
Так як утерпіть, щоб не взять?)
Побігло, засадило руку
Та й витягло — Гадюку…
Злякався Хлопчик, аж поблід;
Стоїть, як стовп, і не …