Цап капусту посадив,
Біля неї день ходив.
Думу дума білий цап:
— А як хтось капусту — хап?!
— Не дає спокою думка:
А як зайчик просто схрумка?
Чи залізуть восени
До капусти барани?
Став на грядці біля хати
Й …
Веде квочка з дитсадочка
Сім смішних курчат,
А пухнасті ті клубочки
Голосно пищать:
— Там смачне пшоно давали,
Гарна то їда,
— Ку-ку-рі-ку! — нам співали
Й куд-куд-куд-куда!…
По діброві ходить осінь,
Олівці з собою носить
І фарбує в жовтий колір
Клени, липи і тополі.
Я гукаю: — Люба осінь,
А скажи, чому ще й досі
У садку ялинка в мене
Не багряна, а зелена?
Засміялась осінь дзвінко …
Десь, кудись поділось літо,
Сонця теплого нема.
У кожух такенний вдіта
Бабця біла йде — зима.
В неї в торбі — сніговиця,
Ще й хурделиця на дні.
— Діставайте рукавиці
Й теплі валянки мені!
А малечі — просто втіха,
Хоч …
Гарна баба снігова,
В баби біла голова.
Очі — дві вуглинки,
Носик — із морквинки.
Та цікаво для малечі —
Нащо торба через плечі?
Просто так. Зима мине,
Сонце вигляне ясне.
Баба вирушить туди,
Де сніги і холоди.…
– Що за тупіт,
Що за стук?
– То танцює
В лісі жук.
До обіду
Танцював,
Зайця й лиску
Налякав,
Бо подумали
Вони:
„Де взялися
Тут слони?”…
В дзеркало дивилося
Біле котеня
Й дуже зажурилося
Якось серед дня.
Пострибало з хатоньки,
Сум його бере:
– Я уже вусатеньке,
– Я уже старе.
– До Оленки тулиться:
– Заховатись слід, –
– Засміють на вулиці,
– Скажуть: „Що …
Уранці біля хати
Малесенькі сліди:
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг,
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.…
Наробили півники сміху —
Серед літа теплого — снігу.
То не сніг розсипався на подвір’ї,
То літає з півників пір’я.
Досить битись, півники,
Ой, доволі! —
Будете до осені
Зовсім голі!…
Три веселі павуки
Несли сітку до ріки.
Мухи крилами махали –
Щук у сітку заганяли.
І впіймалось десять штук
В сітку ту зубастих щук.…
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
1885…
…Дивлюся — аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає;
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
уривок з …
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейки в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Гостювати йшла стоніжка.
Забруднила ноги трішки.
На порозі біля хати
Стала ноги витирати.
Всі сто ніжок обмітала,
Всі сто ніжок витирала,
А як стала на помості –
Із гостини йшли вже гості.…
Сіла муха на машину
Відпочити на хвилину.
Повезла машина муху,
По дорозі мчить щодуху.
Муха крильцями тріпоче,
Муха весело дзумкоче.
Запишалася мала:
– От я куряву зняла!…
– Щось годинник, – каже тато, –
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть, запилився…
– Звідки взятись тому пилу? –
Мовила Галинка. –
Я ж годинник з милом мила:
Там нема й пилинки!…
Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому!…
– Чому це ти подряпаний? –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
– Та я ж купав кота!
– А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого…
– Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!…