Циган не може усього сам робити

Була десь в якомусь селі одна громада дуже пуста та лінива до роботи. Пан їх хотів научити та добрим словом направити, та скликав всю громаду до свого двора. Зійшлася громада на дідинець, циган собі за ними прийшов та помежи людей висунувся аж на самий перед. Пан вийшов до них і зачав їм розповідати яка погана тота лінь, як вона до всього злого веде, яка то ганьба для громади і так далі. В кінці питає їх:

— Скажіть мені наприклад, хто би ся знайшов межи вами, що би від разу кварту горілки ви­пив?

А циган відповідіє:

— Я, пане!

— Хто би у вас був такий, що би засів та так від разу добру миску пирогів зі сме­таною з’їв?“

—Я, пане! вихопився знов той самий циган.

—А не знайшов би ся межи вами, хто би за день півтора копи жита змолотив, і провивіяв?

А ци­ган обертається до людей:

—Ну громадо, говоріть ви, я за себе вже досить наговорив; чи мені все самому робити?