В горах

Щебечуть два струмки між сивих валунів,
Схилились сосни над глибоким яром,
Крута гора, як витязь на коні,
Шоломом синім зупинила хмару.

Старий олень і двоє оленят

Йдуть обережно до струмка напиться,

А полуниці у траві горять,

Немов сліди од чарівних копитець.

Всівсь ведмідь на камені
Відпочить.

І бурчить:

— Біда мені,

Тяжко жить.

Бджоли мед сховали
У дуплі,

А на мене жала
Гострять злі.

Хоч казав я їм:

Меду я не їм,

Лапу лиш лижу…

Та вони не вірять,

Прямо в носа цілять.

Геть,— гукають,— звідси!
Жу-жу-жу!