Веселе шимпанзе

У спеку всі мавпи в лісі, чухаючись і позіхаючи, відпочивали на деревах.
Батьки, дідусі, бабусі і тітки з дядьками насолоджувалися прохолодою в густому листі, поки у малюків була тиха година. Тільки Тіппі ніколи не відпочивала.

— Не хочеш спати, сиди тихо Тіппі. Дай спокій своїм братам і сестрам і не чіпляйся до дорослих – наказувала їй мама.

Але все без толку: Тіппі ні на секунду не припиняла скакати з гілки на гілку, дертися по деревах, кидатися горіхами і ягодами і розлякувати птахів.

— Дивись, мамо! Дивись, як я стрибаю! — закричала вона одного разу, приготувавшись дострибнути до високої гілки.

— Акуратніше, Тіппі на цей раз можеш не дістати!

Бум! Бах! З тріском обламуючи гілки, Тіппі полетіла вниз і боляче
вдарилася дупкою.

— Тепер я розумію, чому у багатьох мавп червона дупця! — вигукнула вона, витираючи сльози.

Того дня всім вдалося відпочити в тиші: Тіппі нарешті вгамувалась, лігши на гілку. Дупою догори.