Вовк дає концерти
Годованець Микита Павлович
Не дуже їсти Вовк хотів,
А трапилось — на Кізку налетів.
За звичаєм повинен був із’їсти,
Та Кізка не дурна у зуби лізти
І, щоб відстрочити біду,
Взялася грати на дуду:
— Дамо концерт. Я буду грати,
А ти, давай
Не відставай —
Співай!
Після концерту — балювати. —
Вовк думає: «Ще їсти не пече,
Повеселюсь, а Кізка не втече».
Відомо всім, який-то Вовк співак.
Почули люди і собаки,
Вмить оточили співака,
Насилу вирвавсь до лісу.
— Звідкіль? — пита Лисиця Вовка.
— Концерт давать ходив,
Та голос мій не догодив:
Не та шліфовка!