Запрошення на бенкет

Один Фарисей запросив раз Ісуса Христа на обід. Під час обіду один з гостей сказав: «Моє розуміння неба таке: коли Господь покличе мене на свій бенкет, я радо піду за покликом». Тоді Ісус повернувся до свого сусіда і сказав: «Розкажу вам, до чого подібне Небесне Царство».

«Жив раз багатий чоловік. Він задумав влаштувати великий бенкет. Кілька тижнів раніш перед назначеним днем, він склав листу майбутніх гостей і післав свого посланця рознести запрошення. Посланець слухняно розніс усі запрошення, ще й особисто повторив запрошення свого пана. Кожний сказав, що радо прийде, і з тим післанець повернувся додому.

Напередодні бенкету уся служба в домі багатія працювала безупину, щоб усе добре приготовити для прийняття гостей. Застелено столи, наповнено дзбани вином, приготовано смачні страви. Багатій покликав свого слугу і сказав: «Усе вже є готове на бенкет. Йди і нагадай моїм гостям, що завтра є наш бенкет. Скажи їм, що чекаю їх нетерпляче».

Післанець пішов до першого запрошеного, але він похитав головою і сказав: «Не можу прийти. Я якраз купив поле і йду оглянути його. Нехай твій пан мене оправдає».

В іншій хаті чоловік сказав: «Скажи своєму панові, що я купив десять волів і обіцяв випробувати їх завтра. Прикро мені, але не можу прийти».

Коли посланець пригадав третьому про завтрашній бенкет, він сказав: «Перекажи своєму панові, що я якраз одружився, і тому не можу прийти».

У кожній хаті люди себе всіляко оправдували. Почувши всі ці відмови, пан попав у лють і сказав: «Підіть на вулиці і запросіть на бенкет усіх бідних людей, кого тільки побачите! Коли не прийшли мої близькі приятелі, нехай прийдуть хворі, хромі, сліпі і чужі. Йдіть негайно і їх покличте”.

Служба перешукала найбідніші частини міста і запросила на бенкет хворих, голодних і убогих.
Усі ці бідняки поприходили, проте було ще багато місця. Отже, пан розпорядився: «Йдіть поза місто, на відлюддя і в поля. Кого тільки здибаєте, запросіть на мій бенкет. Мої світлиці повинні заповнитись!»

Таким чином, служба втретє пішла шукати гостей. Служба повернулась і привела стільки гостей, що врешті бенкетова заля була повна. Усі місця зайняли люди, що ніколи не надіялись дістати запрошення і не хотіли вірити своєму щастю.

Бенкет був зовсім відмінний від запланованого, але пан-господар вже не був лихий і не пам’ятав, що запрошені приятелі відмовились прийти. Він сидів зі своїми гістьми і усміхався ласкаво, а служба докладала всіх сил, щоб кожний гість був вдоволений. Багатий пан радів, що стільки бідних і голодних людей взяло участь у Його бенкеті.»

Євангеліст Матей 22 (1-10); Євангеліст Лука 14 (15-24)