Три спритні сини

Було у бідняка троє синів. Підросли сини, батько їм і каже:

– Ідіть вчитися ремеслу, без ремесла і вміння, погано вам у житті доведеться.

Пішли сини з дому, довго навчалися, а коли повернулися до рідних країв, кажуть батькові:

– Тепер ми стали людьми майстерними і зможемо собі на життя заробити.

Батько зрадів синам, поспішає їх почастувати. Взяв він яйця і почав готувати яєчню. А старший син йому каже:

– Відпочинь, батьку. Я тепер кухар, в одну мить яєчню засмажу. А ти йди стань біля воріт і чекай.

Розпалив старший син жаркий вогонь із виноградного листя і, коли яєчня засмажилась, як ударить кулаком по ручці сковорідки: яєчня вилетіла в трубу і прямо до батька на тарілку хляп!

Батько дивується такій спритності, не надивується.

Сіли вони за стіл. Раптом біля воріт вершник зупиняється – просить коня підкувати.

– Це, тату, моя справа, – каже середній син. – Я коваль.

Взяв він підкову, засунув її у вогонь і каже вершникові:

– Візьми трохи назад та й скачи щосили у бік до воріт.

Кинувся вершник до воріт, а середній син підкинув підкову, та так спритно, що та прямо на кінському копиті опинилася.

Батько дивується такій спритності, не надивується..

Тут раптом град почав падати. Злякався батько: зараз усі посіви поб’є.

Молодший син на це каже:

– Тепер, тату, моя черга показати, чому я вивчився.

Схопив він палицю і ну битися з градом. Кожну градинку на льоту розбив. Не долетів град до землі, не занапастив урожаю.

Радіє батько – ось якими вмілими та майстерними стали його сини!