Блоха і пастух

Здіймаючи пилюки хмару,
Пастух із поля гнав отару
І так кричав-репетував,
Мов хто його на частки рвав.
— Що трапилось? — питають люди.
— Ой-ой! Блоха куса за груди!
Дві ярки з’їла й барана.
Взялась за мене, сатана!
— Тю! — кажуть люди.— Дивина! —
Озвалася Блоха:
— А ви спитайте Пастуха,
Чи ярки ті
Не бекають у нього в животі?

В нас є ще Пастухи,
Що звалюють на Бліх свої гріхи.