Чакалка

Хтось на кухні чавкає,

чавкає —

то, напевно, Чáкалка,

Чакалка.

Баняком і чайником,

тарілками й чарками —

дзень!

трісь!

То, напевно, Чакалка,

голоднезна Чакалка

ВСЕ

їсть!

Що не здужає поїсти —

понесе в мішку до міста,

але й того, хто не спить,

може також прихопить.

Там, у темному мішку,

буде каша у горшку,

і повидло, і млинці,

і куліш на молоці,

і перепічка духмяна,

і дитина неслухняна…

Буде довго чапати,

чапати

десь по місту Чакалка,

Чакалка.

Зголодніє — і в мішку

знайде кашу у горшку,

і шматочок калача,

і принишкле дитинча.

Буде все це Чакалка,

Чакалка

поїдати-чавкати,

чавкати…

— Татку, а у тім мішку

буде хрумиків дещиця?

Бо насправді там, на кухні,

порядкує наша киця.