Чарівні огірочки

Якось ведмедик знайшов у лісі дивне насіннячко. Воно сяяло та переливалося на сонці.

– Що це за чудернацьке насіннячко? Може з нього якась чарівна рослинка виросте? – запитав ведмедик у мудрої тітоньки сови.

– Та це ж насіння чарівного огірочка! – сказала сова. – Колись давно, як тебе ще не було на світі, а я була молодою, приходив до нашого лісу чарівник та сіяв насіннячка різних рослин. Не чарівних, а звичайних. Та раптом з його кишені випало два яскравих насіння. Він сказав, що це насіння чарівних огірків, які він несе в королівство Овочів. Одне насіння чарівник знайшов, а друге – ні.

«Що ж, нехай тут лишається», – сказав чарівник. – «Може і у вас чарівний огірок виросте, а може, хтось знайде його. А хто знайде, у того три бажання здійсняться». Тож тепер, ведмедику, посади це насіннячко і задумай три бажання, а через декілька місяців в нашому лісі виростуть чарівні огірочки.

Ведмедик зрадів. Він побіг саджати насіння і замовив свої бажання. По-перше, він замовив, щоб зайчик перестав його боятися і потоваришував з ним. По-друге, ведмедик попросив, щоб цього року бджілки зробили багато меду. А третім бажанням було побачити сніг, адже він взимку завжди спить, і ніколи снігу не бачив.

Та коли ведмедик спілкувався з совою, хитра лисиця їх підслухала. Ведмедик посадив насіння, підступна лисиця підкралася та викопала його, а натомість закопала в землю звичайне насіннячко моркви. Лисичка замовила одне, але ду-уже велике бажання: щоб всі зайці в лісі самі до неї приходили, а вона ними ласувала.

Минуло декілька місяців. Городи ведмедика та лисички дали свої плоди. Коли ведмедик побачив моркву замість чарівного огірочка, то він засмутився та здивувався.

– Ну як це так? Значить, це було не чарівне насіннячко, а насіння морквини.

Ведмедик вирішив пригостити зайчика морквинкою зі свого городу. Яким же було його здивування, коли зайчик його не злякався. Він взяв морквинку, подякував ведмедику і сказав:

– Ти такий добрий! Давай дружити!

«Це ж треба! Хоч чарівний огірок і не виріс, але одне бажання здійснилося», – подумав ведмедик.

Згодом він помітив, що цього року бджоли зробили більше меду, ніж торік, і ведмедик ласував ним вдосталь. «Навіть без чар моє бажання виповнилося», – радів ведмедик.

А наступної весни, коли він прокинувся після зимової сплячки, його друг зайчик зробив йому сюрприз. Він зберіг для ведмедика трохи снігу в холодній ямці.

– Знаю, що ти дуже хотів побачити сніг. Ось він! – сказав зайчик другу.

Тож, усі бажання ведмедика виповнилися навіть без чар.

А що ж лисичка? Виявилося, що чарівне насіннячко виконує лише добрі бажання. Тому з нього виросли не чарівні, а звичайні огірочки. Скільки не чекала лисиця зайців, які будуть стрибати просто до її пащі, так і не дочекалася!