Чорт і швець
Один швець якось прокинувся зимового ранку. Було ще темно. Він хотів приготувати свій товар, щоби відвезти його на базар. Сидить, працює, готові черевики складає у мішок.
Раптом у вікно до нього просунувся величезний язик. Язик був такий довгий, що діставав до шевця. Проте швець не злякався. Коли язик, звиваючись і подовжуючись, дотягнувся до шевця і почав лизати йому руки, той схопив з верстата гострий, як бритва, ніж, яким він різав товсті підошви. Змахнув ножем і відтяв кінчик язика. Однак язик миттю відріс і знову простягнувся до шевця.
Тут швець зрозумів, що це з ним чорт жартує, і знову відрізав кінчик язика розраховуючи, що тут чорт втече. Але так не сталося. Відрізаний кінчик язика знову відріс. Це дуже сподобалося шевцеві. Він став відсікати кінчик язика, і чим більше відсікав, тим довшим ставав язик. Ця гра тривала до світанку. А як розвиднілося, побачив швець своє горе. Не язик він різав, а черевики.
Весь товар на шматки порізав.
Джерело:
“Єврейські народні казки”
в 3-х томах
Упорядники – Дан Бен – Амос, Дов Ной
Видавництво: “Гонзо”