Доня

— Ти помічниця, —
Матінка скаже.
Дочка зашариться:
— Аякже.

Встане раненько,
Личко помиє,
Ліжко гарненько
Накриє.

Віничок візьме,
Вимете хату.
— З мамою скрізь
Тату.

Вчора уранці
Ходила з охоти
В маминій ланці
Полоти.

Там із барила
Я воду носила.
Всі говорили:
«Мила!»

Батько сміється:
— Донечко доню! —
Тисне до серця,
До скроні.

— Ти помічниця
В хаті і в полі,
Будеш учитися
В школі.

Виростеш, ким же
Ти хочеш стати?
— Я — космонавткою,
Тату.