Два Сичі
Годованець Микита Павлович
Літаючи над містом, два Сичі
Над виставкою пролетіли уночі.
Вони б там політати ще охочі,
Так світло било в очі.
Сховались в димарі
І там кричали до зорі.
— Хав-хав! — гукав один. — Хав-хав!
Про виставку хтось добре набрехав.
Хвалив-вихвалював — дарма:
Нічого там хорошого нема!
— Умгу! І я там очі як не витріщав,
Нічого доброго не помічав.
Я там літав та позіхав…
Хав-хав!
Хав-хав!
Хав-хав!
Там, за кордоном, наче ті Сичі,
Кричать про нас пани і паничі.
Не думайте: вони бездарні
І творчу працю бачить незугарні,
Чи оцінить уміння не стає, —
Ні! Їм у вічі світло наше б’є.
1920