Горобець у шпаківні

Ладнали шпаківню для Шпака, а оселився Горобець. Розкошує зухвало з Горобчихою, горобенят вивели. Живуть. Ну, коли вже так сталося, – живіть здорові.

Але Горобцеві того мало.

– Живу в шпаківні, – хвалиться всім, – отож і величайте мене надалі Шпаком.

– Горобчику, любчику, – умовляють його інші птахи, – схаменися! Ти ж проти Шпака дрібняк, і масть не та, й заспівати, як він, не втнеш…

– Пусте. Шпаківню маю – значить, Шпак, – затявся на своєму Горобець.

Вуха всім процвенькав, але дарма, бо серед птахів заведено твердо: живи ти хоч у шпаківні, хоч в орлиному гнізді, а Горобець є – Горобцем і називатимуть.