Я буду героєм труда
Воронько Платон Микитович
Ми з татом будуємо хату,
Із мамою полем грядки.
Люблю працювати завзято,
Учуся читати книжки.
Не можу, не хочу й хвилини
В нудному безділлі прожить.
Хвилини — маленькі краплини,
А з крапель струмочок біжить.
Струмочки зіллються в потічки —
І повінню лине ріка.
Хай праця моя невеличка,
Вона мені люба й така.
Я буду трудитись, як тато,
Як мама моя молода.
Збудую і школу, і хату,
І вирощу хліба багато…
Я буду героєм труда!
“На рідному порозі” – Платон Воронько. Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво “Веселка”, 1983 р
