Яблуня

Ів. Ів. Майку

Сосна, що поруч Яблуні росла край села,
Питає Яблуню крислату:
— Чи зустрічався хто тобі в житті,
Про кого бережеш чуття святі? —
Сказала Яблуня: — Сусідко мила!
Охоче я скажу,
Про кого спогади у серці бережу,
Які я все життя любила:
Нехай благословенна буде та рука
Садівника,
Яка
Мене, зелену дичку, нащепила!
Якщо мої плоди, медові та іскристі,
Цінуються людьми, як перли чисті;
Якщо народові даю користь яку —
Вся честь тому садівнику!

Навчителю! Це ти
Мене підтримав, юнака,
Коли схибнулась кладочка хитка,
Щоб я не впав із висоти
В бурхливу воду;
Ти показав стежки, якими йти
Служить народу.

1956