Як оленятко товариша знайшло

Жило у тундрі оленятко — маленькі ріжки. І ніяких друзів воно не мало. А дуже хотілося оленяткові друзів мати.

Якось побачило  воно ворона. Сидить ворон на великому камені — чорний, важний, очі заплющив, ні на кого не звертає уваги.

Підійшло оленятко до каменя, покликало тихенько:

– Харна, харна!

Мовчить ворон.

Знову покликало:

– Харна, харна!

Ворон тільки трохи очі розплющив.

Гучніше колишнього крикнуло оленя:

— Харно, е, харно!

Подивився ворон з висоти, побачив, нарешті, оленя, розкрив дзьоб:

– Чого тобі?

– Давай з тобою дружити, харно.

Почув ворон ці слова, закаркав, клацнув дзьобом. Довго він так сміявся, потім сказав:

— Що ж, гаразд, залізай сюди на камінь. Посидимо трохи, а потім полетимо геть до тієї гори.

— А я ж літати не вмію, — відповіло оленя.

— Ну то який же ти мені друг, – відповів ворон, змахнув крилами і полетів на далеку гору.

Знову залишилося оленя одне. Побрело воно далі тундрою. Ішло, ішло і побачило велике озеро, а в ньому щука плаває, носом розсікає воду, хвостом керує.

Схилилося оленя до озера:

— Пиря, гей, пиря!

Висунула щука ніс із води:

— Хто це мене там кличе?

— Це я, оленя — маленькі ріжки. Давай з тобою дружити.

— Що ж, – сказала щука, – я теж не проти мати друга. Пірнай у воду, разом плаватимемо, окунів ловитимемо.

— Та я плавати не вмію, — злякалося оленя.

Розсміялася щука:

— Ось бачиш, який ти мені друг. — Повернулась до оленя хвостом і попливла у своїх справах.

Знову залишилося оленя одне. А тут вечір настав. Почало сонце до горизонту хилитися. Раптом бачить оленя: вдалині вогник горить, біля вогнища чоловік сидить, казанок над вогнем повісив, юшку варить.

Підійшло оленя ближче.

Побачив його чоловік і питає:

– Звідки і куди ти йдеш, оленя – маленькі ріжки?

Заплакало оленя і розповіло людині про своє лихо.

Вислухав його чоловік і сказав:

– Не плач. Була в тебе біда, а тепер нема її. Я буду твоїм другом.

Залишилося оленя і виросло у великого білого оленя з гарними гіллястими рогами.

Кажуть, що з того часу в тундрі олені живуть разом із людиною.