Як жаль, я, парость інших літ
Малишко Андрій Самійлович
Як жаль, я, парость інших літ,
Родивсь в далеку, іншу днину,
Не розділю твій чорний світ,
Собі узявши половину.
Щоб не раділи злі пани
І щоб не сохнути журбою,
Я б поділив тюрму з тобою
На двох. Тюрму і кайдани.
І ніч, посивілу, як льох,
І грім ридань, і день неволі —
На двох. І хліб в твоєму полі —
На двох. І смерть лише на двох.
Та й заплелися б інші дні,
Не в карцерній самотині,
І довше б сонечко світилось,
І, може б, довше серце билось,
Те, то спалилось у вогні!
Андрій Малишко. Поетичні твори, літературно-критичні статті. Упорядкування Н. М. Гаєвської. Київ, видавництво «Наукова думка», 1988