Кабан і Лисиця
Годованець Микита Павлович
Кабан до дуба як підскочить,
Мов бойові ножі, завзято ікла точить.
Лисиця дивиться здаля,
Смішком до нього промовля:
— Що діється з тобою?
У лісі тиша скрізь німа,
Про напад чутки ще нема,
А ти готуєшся до бою.—
Кабан одказує: — Кума!
Говориш розуму наперекір.
І Вовк, і Тигр — лукавий звір,
Наскочити зненацька може.
Тож треба бути насторожі,
А тиша? Тиші ти не вір,
Буває, знай, обманна тиша:
Десь ворог за кущем лежить, не дише
І вибирає зручну мить,
Щоб ікла в черево всадить…
Хай вороги не мають гадки
Мене зненацька обійти
І положити на лопатки,—
Я розпорю їм животи!
В нас пильний зір, натура хвацька,
Нікому нас не обійти зненацька!
Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік