Капелюх для Віолетти
Казаліс Анна
Кізочка Віолетта була великою модницею. Вона дуже пишалася своєю довгою гладкою шерсткою та маленькими гострими ріжками. У той рік на ярмарку вона виграла конкурс краси і отримала гарну квіткову корону. Але Віолетта була незадоволена: їй давно хотілося мати гарненького солом’яного капелюха з червоною стрічкою і квіточками, як у дружини фермера.
Якось, стоячи під вікном, вона помітила капелюшок на підвіконні. Навколо нікого не було.
Віолетта не змогла встояти перед спокусою.
“Я тільки приміряю!” — подумала вона, схопивши капелюшок зубами.
Але тут її застав фермер.
— Віддай капелюха, Віолетто! — заволав він, погнавшись за козою.
Він спробував вихопити капелюх у неї із зубів і тягнув доти, доки той не порвався.
Бідолашний капелюшок! І все-таки Віолетта не втрачала надії.
— Якщо капелюшок порваний, фермер напевно віддасть його мені
Але вийшло інакше: фермер не захотів нічого дарувати злодюжці. Йому спала на думку краща ідея.
— Та як це можна, віддати такий чудовий капелюшок городньому опудалові! Яка несправедливість! — обурювалася Віолетта. Втім, у глибині душі вона знала, що отримала те, на що заслужила.
Джерело:
“Бабушкины сказки”
Анна Казаліс
Переклад з італійської – П. Кисельової
Видавництво: “АСТ/Малыш”
2018 р.