Коротка розмова
Годованець Микита Павлович
Лисиця (глумливо).
— Не можеш ти, подружко люба,
Жувати колючки,
Спориш і будячки:
Сколола в кров язик і губи,
А реп’яхи на гриві і на чубі!
Ослиця (розсудливо).
— Ти подивися на свої гріхи:
В душі у тебе бруд і реп’яхи!
Ослів, буває, ганять,
Мовляв, Осли дурні.
На себе ж не поглянуть —
Що в них у глибині?!