Козеня

Рогате козеня
Зустріло кошеня.
Стояло, поглядало
На вуса і на ніжки,
А потім запитало:
– А де у тебе ріжки?

Попаслося на луках
І все шукало друга.
Напитися ходило
І песика зустріло.
Стояло, поглядало
На вуха і на ніжки
І в нього запитало:
– А де у тебе ріжки?

Тонку губу лизало,
Дивилось на дорогу.
Побуцкатися б зараз,
Але усі безрогі.

– Заплачу я від туги,
Бо невеселі дні,
Коли немає друга
Рогатого мені.

Чого воно страждає
Рябко того не знає
І кіт Вуркіт не зміг
Нічого пояснить.
Бо їм не вистачає
Бодай маленьких ріг.

Пішло воно до річки
Напитися водички
І тільки нахилилося
Над берегом низьким,
Як мордочка з’явилася
Руденька перед ним.

У воду подивилось,
Зраділо до нестями:
– Давно тебе шукаю
Побуцкатись рогами!