Лісовий велетень
Георгієв Сергій
Посеред галявини похмуро стояв Великий Лось і байдуже жував траву.
Їжачок поспішав у своїх справах… Побачивши похмурого Лося, він зупинився.
— Чому ти дивишся на мене, Їжаче? — сумно зітхнув Великий Лось.
— Я просто милуюся нашим рідним лісом, — відповів Їжачок. — Я милуюся цією великою березою і колючим чагарником навколо! Подивися, як прекрасна ця тепла, зігріта сонцем галявина, яка чудова її смарагдова трава!
Великий Лось в задумі повів рогами.
— Я любуюсь тобою, лісовий велетню! — дзвінко закінчив Їжачок.
Почувши це, Великий Лось розправив спину, гордо підняв голову, озирнувся навкруги.
А Їжачок побіг далі.
– Куди ж ти? — затрубив йому красень Лось. — Дозволь же й мені помилуватися спритним маленьким Їжачком з розумними чорними оченятами!
Джерело:
“Ёжик-непоседа”
Збірка коротких казок
Сергій Георгієв
Видавництво: “АСТ”
