Лисиця

— Голубонька! Кума!
Чи ти зійшла з ума?
— А що? — Лисиця запишалась,
До Вовка хитро обізвалась.
— Як «що»? То бурою була,
А це сріблясто-чорна.
Хіба щоб у ціні зросла?
— Хі-хі! — регочеться, моторна.—
Не для мисливців красилась три дні.
Бач, женишок трапляється мені:
Гарненький сам, сім’я багата,
Велика, каже він, зарплата,
На «Москвича» стоїть в черзі,
Нова квартира на мазі…
— А вшкварить дощ — злиняє краска?!
— Минеться місяць, а тоді, будь ласка,
Хай буду знов руда, як віл,—
Дай аліменти і майно навпіл!

Лисиці — з хитрого народа:
Готові краситись щодня;
У них закон життя — вигода:
Жених,
«Москвич»,
Платня.

1965