Лисиця і гуси

Кожен знає, що одна тільки поява лисиці наганяє страх на гусей, але чому це так, відомо дуже небагатьом.

Одного разу на галявині в лісі, побилися дві гуски. Обидві з однієї зграї, обидві схопилися за один солодкий листок. Прибігли двоє гусаків дізнатися, що трапилося, ну й самі почали битися, — кожен за ту гусочку, яка йому більше сподобалася.

А потім прибігла і вся зграя, розділилася на два табори, і такий тут бій розпочався, такий гомін піднявся, що всі звірі в лісі злякалися.

Підійшла до них лисиця і сказала, що не личить братам і сестрам, рідним та двоюрідним, тіткам і дядькам вступати в таку ганебну суперечку. Нехай краще підуть до розумного судді, розкажуть йому все як є і попросять вирішити їхню справу миром.

На це гуси відповіли, що вони не знають жодного судді. Тоді лисиця скромно відповіла, що люди вважають її великим знавцем законів.

— Та воно так, але ми чули, що всі законники дуже жадібні, — сказали гуси. — Напевно, ви захочете з нас надто великого гонорару.

Хіба не соромно брати гроші зі своїх найкращих друзів, відповідала їм лисиця. Вона із задоволенням розсудить їх просто так, з любові до гусей

Було вирішено, що лисиця розбере цю справу. Вона зажадала, щоб дві гусочки, що почали суперечку пішли з нею додому і розповіли їй всю історію. І вони пішли з нею, і вона зачинила за ними двері, щоб ніхто не міг завадити їхній розмові.

Трохи згодом лисиця вийшла і сказала, що потрібна допросити ще  двох гусей, і вони пішли за нею.

Ще через деякий час лисиця вийшла запросити двох  свідків. Усі захотіли бути свідками. Але лисиця обрала двох найбільших і найжирніших, свідки мають мати представницький вигляд – сказала вона.

Трохи згодом вона вийшла ще за двома, щоб вони виступили захисниками. І знову, тому що їй хотілося зібрати у себе представницьких осіб, вона обрала найгладших та найжирніших. Цього разу одна скромна гусочка помітила, що сама лисиця з кожною появою виглядає все товстішою, круглішою і більшою.

Лисицяпояснила, що вона просто-таки розпухає від свідчень, які вона отримує в процесі ведення справи.

Після цього минуло чимало часу, але ні лисиця, ні хтось із їхніх побратимів не з’являвся, і гуси, скільки їх там залишилося від зграї, вирішили увійти в будинок і дізнатися, що відбувається. Вони знайшли лисицю сплячою на чудовій пуховій перині, і жодного гусака поруч. Вони розбудили лисицю і спитали, де їхні побратими. Лисиця з подивом озирнулася довкола і вигукнула:

— Ну, хто б подумав, що буває такий обман, таке віроломство в цьому зіпсованому світі!

– Що ви хочете цим сказати? — спитали гуси.

— Коли я вже зовсім знесиліла від їхніх доказів і брехливих свідчень і була змушена, махнувши на все рукою, прилягти на годинку і заснути, я запитала, чи можу покластися на них і просити їх посторожити, поки я сплю. І вони в один голос присягнули мені, що можу. По простоті душевній та наївності я без вагань, без сумнівів повірила їхньому слову. А куди ж вони поділися? От, невірні! От, підлі обманщики! Залишіть зі мною двох, — продовжувала вона, — найбільших, жирних, шановних, щоб я не почувала себе так самотньо, а решті я наказую вирушити за цими підлими зрадниками, схопити їх і привести до мене. І поки ви не знайдете їх і не приведете сюди для гідного покарання, не смійте показуватись мені на очі!

І з того дня, як гуси зустрінуться, так і піде в них: га-га-га, га-га-га. Весь світ чує, як вони гогочуть, кричать один одному: «А-гу-си-де? А-гу-си-де?» Досі сподіваються почути новини про словопорушників.