Лисиця та Собака
Якось під час полювання побачив Собака Лисицю і погнався за нею. Швидко бігла Лисиця, а Собака ще швидше. Ось вже зовсім близько Лисиця, зараз схопить її Собака за пухнастий хвіст. Махнула Лисиця хвостом і пустилася бігти з останніх сил.
Добігла Лисиця до своєї нори, і заховалася у ній. А Собака сів біля нори, чекає, коли Лисиця вийде.
Лежить Лисиця в норі і питає:
— Вушка мої, що ви робили, щоб мене врятувати?
— Ми прислухалися до кожного шереху і першими почули собачий гавкіт.
— Правду кажете. Очі мої, що ви робили, щоб мене врятувати?
—Пильно дивились і першими побачили Собаку, який біг до тебе.
— Правду кажете. Ніженьки мої, а ви що робили, щоб мене врятувати?
— Ми несли тебе від Собаки.
— Теж правда. А що ти робив, мій пухнастий хвостику, щоб мене врятувати?
— Я кидався то в один, то в інший бік, щоб відволікти Собаку.
— Брешеш, проклятий хвіст! Ти чіплявся за кожен колючий кущ, щоб Собака міг схопити мене. Ти мені більше не потрібний!
І Лисиця висунула хвіст із нори. Вхопився Собака за хвіст і витягнув Лисицю з нори.
Джерело:
“Кабардинские народные сказки”
Переклад – А. Алієва, З. Кардангушев
Видавництво: “Детская литература”
1977 р.