Магічна валіза

Жив-був на світі старий чарівник, і була у нього магічна валіза. Вона була наповнена дивами та вміла виконувати бажання. Кажуть, що старий чарівник отримав магічну валізу у спадок від свого батька-чарівника, а той – від своїх батька, діда та прадіда. Варто було чарівнику відкрити магічну валізу та прошепотіти у неї бажання, як воно здійснювалося.

І ось задумав злий Дракон поцупити магічну валізу у чарівника.

«Завдяки їй я зможу підкорити собі весь світ!», – мріяв Дракон. – «Усі будуть боятися мене та захоплюватися мною!»

Якось вночі, коли чарівник спав, злий Дракон непомітно пробрався до його оселі. Він прихопив з собою довгу палицю, за допомогою якої непомітно витягнув магічну валізу через вікно.

Ледве діставшись до своєї хащі, Дракон спробував відкрити валізу. Та не так сталося, як гадалося! Простий на вигляд замок ніяк не хотів відмикатися. Дракон гриз його зубами, дряпав кігтями та камінням, та нічого не виходило. А потім він щосили кинув валізу у дерево, заверещавши:

– Не відкриєшся, то я тебе з’їм!

Раптом валіза відкрилася. Злий Дракон почав зменшуватися у розмірі, а коли став розміром з гриб, магічна валіза відкрилася, наче паща бегемота, та проковтнула Дракона!

Опинившись у валізі, злий Дракон побачив навколо себе різнобарвні хмаринки та багато фей – крихітних дівчаток та хлопчиків, що літають.

– Ви хто? – запитав Дракон.

– Ці хмаринки – дива, а ми, феї – виконувачі бажань. Але ми виконуємо лише добрі бажання та слухаємося тільки нашого господаря – чарівника.

– Випустіть мене звідси! – заволав Дракон.

– Та ми б раді, але не можемо, – відповіли феї, – чарівника немає поруч. Сидіти тепер тобі тут, поки він не знайде своєї валізи.

– А якщо він ніколи її не знайде? – запитав наляканий Дракон.

– Значить, так тому й бути, – зітхали феї, – Сам винен, навіщо взяв чуже?

Але чарівник на те й чарівник, що швидко зміг знайти магічну валізу у темних хащах.

– Випусти мене, чарівнику, – заплакав злий Дракон, – я більше так не буду!

– Звичайно, не будеш, – сказав чарівник та відчинив валізу.

Дракон чимдуж вистрибнув з валізи та побіг світ за очі. Лише через годину він зрозумів, що так і залишився маленьким, як ящірка. Потім він довго шукав чарівника, щоб попросити його повернути йому справжній зріст, але даремно. Кажуть, що старий чарівник поїхав у далекі краї до свого сина, щоб передати йому у спадок магічну валізу.

З того часу Дракон, що став маленьким, живе на озері з жабами й тепер нікому не може нашкодити. Адже добро та справедливість завжди сильніші, ніж злі наміри лиходіїв.