Мудрий порада

Жив колись бідняк, який мав трьох синів. Дружина його померла, коли діти були зовсім маленькі, батько виховав їх сам, а коли сини виросли і стали юнаками, він тяжко захворів. Відчувши, що жити йому залишилося недовго, він покликав синів і сказав:

– Дорогі мої діти, я скоро помру, але ви самі знаєте – багатої спадщини у мене для вас немає. Однак кожному я щось залишу, і якщо ви знайдете на землі місце, де немає таких речей, ви можете розбагатіти.

І бідняк дав одному синові півня, другому – кота, третьому – серп, зітхнув тяжко і помер.

Першим вирішив наслідувати батьківську раду син, якому дістався серп.

– Візьму я серп і піду з ним шукати щастя, – сказав він братам, попрощався з ними і пішов мандрувати світом.

Довго йшов хлопець і нарешті прийшов до одного селища. Він побачив, що люди там збирають врожай рису, вириваючи із землі стебла. Юнак сказав їм:

– Хочете, покажу вам, як швидше зібрати врожай?

– Покажи, – відповіли мешканці селища. Юнак узяв серп і почав жати. Люди дивувалися з того, як швидко в нього йде справа, і почали вмовляти власника серпа продати його. Він погодився, віддав серп, отримав гроші і подався додому.

Коли юнак повернувся і розповів братам про свою удачу, хазяїн півня теж вирішив спробувати щастя. Він подався мандрувати світом і нарешті прийшов у селище, де півнів ніколи не бачили. Люди там дуже здивувалися, коли почули кукурікання, і почали питати юнака:

– Чому так дивно кричить твій птах?

– Своїм криком півень оголошує час, – пояснив той. – Перший крик уночі – означає що настала середина ночі, другий – три години ранку, а третій – п’ять годин.

Жителі селища почали вмовляти юнака продати їм дивовижну птицю. Той погодився і продав півня за великі гроші.

Втішений, юнак вирушив додому. Він розповів про свою удачу братам, і тоді третій брат, той, якому батько заповів кота, теж подався мандрувати. Багато доріг виходив він і нарешті прийшов у місто, де було дуже багато мишей і люди не знали, як їх позбутися. Юнак показав мешканцям, як кіт розправляється з мишами, і королю цієї країни доповіли про небаченого звіра. Король відразу запросив юнака до палацу і запитав його:

– Чи може твій звір переловити всіх мишей у палаці? Юнак відповів:

– Може, й дуже швидко.

Він випустив кота, і незабаром кіт переловив усіх мишей. Королеві дуже захотілося залишити кота собі, і він запропонував юнакові:

– Продай мені кота, ти про це не пошкодуєш. Хазяїн кота погодився, і король щедро заплатив йому.

Юнак повернувся додому, до братів, і вони зажили безбідно, задоволені, що послухалися поради батька.