Мурзяка і чарівна шафа

Кошеня Мурзяка – веселе і до всього цікаве. Йому всюди хочеться зазирнути і все помацати. Ось наприклад, Мурзяці дуже цікаво, що це за чарівна шафа стоїть у його господині Катрусі в кімнаті? Наприклад, Катрусі заходить в свою кімнату у звичайній футболці і спортивних штанях, відкриває шафу і через кілька хвилин перетворюється в ошатну красуню! Тепер на ній гарна сукня, яскравий капелюшок або ще щось чудове!

«От би хоч раз зазирнути в цю чарівну шафу», – думає кошеня Мурзяка. Однак, ні, Катруся не дозволяє кошеняті пхати туди свого носа.

Але ось одного разу Мурзяка залишився вдома сам. Катруся вийшла зі своєї кімнати хоч і не дуже ошатна, але все одно гарна, і кудись пішла.

«Ось тепер я, нарешті, розгадаю секрет чарівної шафи», – замріялося кошеня.

Він штовхнув лапкою двері в Катрусиній кімнаті, підійшов до шафи і відкрив її дверцята кігтями. Дверцята слухняно поїхали вбік. Мурзяка побачив на численних поличках різнокольорові Катрусині речі. Одні були складені в купки, інші висіли цілком прямо в шафі. «І як же вони висять, в повітрі, чи що?», – подумав Мурзяка. А на верхній полиці красувався той самий найяскравіший Катрусин капелюшок.

Кошеня захоплено розглядало вміст шафи, так, що навіть не помітило, як опинилося всередині. Раптом двері зачинилися, і Мурзяка опинився в повній темряві.

– Няу, няу, няу! – перелякано кричало кошеня. Це означало: «Рятуйте, допоможіть!».

Але нікого вдома не було, і ніхто не міг йому допомогти. Мурзяка відчайдушно махав усіма своїми лапками і крутив головою. Щось впало йому на голову, щось схопило його за одну лапку, потім за другу!

Мурзяка від страху занявкав, що є сили, застрибав і … вивалився з шафи. Знесилене кошеня застрибнуло на стілець, і раптом пролунав шум. Заграла музика, застукали барабани! Кошеня з переляку підскочило на стільці. Тут замість музики забубонів чийсь голос. Виявилося, що Мурзяка сів прямо на пульт від телевізора і ненавмисно його включив.

Кошеня, нарешті, заспокоїлося, і почало дивитися телевізор. Правда, на голові йому щось заважало, а лапка заплуталася в чомусь довгому і теплому.

Незабаром відкрилися вхідні двері, додому повернулася Катруся.

– Хто тут? – налякано запитала вона, почувши голос з телевізора. На зустріч їй вискочив Мурзяка.

– Ой, що це з тобою? – здивувалася Катруся. – Ой, я, здається, знаю: ти все-таки потрапив до моєї шафи!

Кошеня підійшло до дзеркала і глянуло на своє відображення:

– Ой-ой-ой, який жах! – занявкав Мурзяка своєю котячою мовою. На голові у нього була Катрусина рукавичка, лапи заплуталися в шарфі, а на хвості висіла шкарпетка.

«Якась неправильна ця чарівна шафа», – подумало кошеня Мурзяка. – «Тільки Катрусю він перетворює на красуню, а мене, чомусь, на чудовисько».