Музики

Сусід сусіда кликав до обіду;
Та він щось інше затаїв:
Хазяїн музику любив,
І слухать співаків він заманив сусіду.
Утнули молодці: всяк хто куди співа,
І скільки в кого стало духу.
У гостя заболіли вуха,
І очманіла голова.
— «Мене ти пожалій!» — прорвалось в гостя слово:
«Чим тішитись? Твої співці —
Презлі митці!»
— «Та правда це», — сказав господар у відмову:
«Вони, бач, трішечки деруть:
Зате ж і в рот хмільного не беруть,
І всі поводяться чудово».

***

А я скажу: вже краще випивай,
Та справу добре знай.

Переклад Т. Масенка