На кичерах сивасті трави

На кичерах сивасті трави, 
черлений камінь у ріці. 
Смолиста ніч, і день смуглявий, 
немов циганка на лиці…

І куриться із квітів запах, 
немов з люльок барвистих дим. 
Дрижать ялиці в вітру лапах, 
голосять шепотом дрібним, 
течуть униз краплини шуму, 
немов з гарячих пнів смола. 
Сповитий в зелень і задуму, 
п’є олень воду з джерела.