На шляху
Антонич Богдан-Ігор Васильович
Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць вкручу,
мов у кишеню гріш старий.
Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Джерело:
“Богдан-Ігор Антонич”
Зібрані твори
Видавництво: “Слово”
Об’єднання Українських Письменників в Екзилі
Нью –Юрк – 1967 – Вінніпег