Орел і Черепаха
Годованець Микита Павлович
— Благаю, Орле, піднеси мене,
Де хмари зграями летять,
Де сонечко ясне,
Де зорі миготять! —
Благає Черепаха.
— Кортить у височінь, невдахо? —
Сміється гордий птах.—
Обридло жить в калюжі? —
Узяв на крила дужі,
І полетіли по світах.
Попоносив, пустив.
Упала з висоти.
— Нехай я, – каже,— поламала кості,
Та не боюсь на той світ одійти:
Я побувала в високості,
Я бачила невидані світи!
Не дав Езоп премудрий маху
У баєчці про Черепаху.
Безкрилу він підносив недарма,
Він проти нас націлив вила:
В душі є в Черепахи крила,
Що в декого із вас таких нема!