Про чоловіка й жінку, що любили рисові коржики

Давно колись поблизу Хіросіми жили чоловік та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики.

Якось принесла їм сусідка подарунок на свято – п’ятнадцять коржиків. З’їли вони по сім штук, а останнього коржика домовилися віддати тому, хто найдовше мовчатиме. Поклали того коржика на полицю і, не гасячи лампи, полягали спати.

А тієї ночі в хату вліз злодій. Жінка та чоловік не хотіли відмовитись від коржика і, крім того, боялися злодія, і тому, тремтячи, повкривалися ковдрами з головою.

Тим часом злодій забрав одяг, гроші й підійшов до полиці.

Не витримала жінка та як крикне:

— Чоловіче, дивись – він хоче коржика забрати!

В ту ж мить чоловік зірвався на ноги й, схопивши коржика, впав навколішки перед злодієм – мовляв, усе бери, тільки коржика залиш!

Злодій лише посміхнувся.