Приятель Грак
Годованець Микита Павлович
На тракторі, що дужчого немає,
Юхим одвічну цілину ламає.
Грак черв’яка шукав на зораній землі,
Глузливо докоряв з ріллі:
— Ореш до сьомого, як кажуть, поту,
А про хвалу і думати не смій!
Хто є хвалить отаку роботу —
Там груда в тебе, там вибій…
Я чув, як на вербі
Ворони глузували,
Погане щось тобі
Пророкували…
Як приятель кажу:
Чи не праві вони?
Виводь-но за межу
Свій трактор з борозни!
Є отакі дядьки-пророки:
Ти тягнеш плуг — вони стовбичать збоку
І домагаються порою,
Щоб вивести тебе із строю.
1959