Равлик

— О, тату, равлик! — вигукнула Тетянка.— Та який великий! Присіла над ним, заспівала:
— Равлику-Павлику, де ти був?.. Хм! Не відповідає, сховався у свою хатинку…
— Бо ти ж його злякала.
Тетянка посиділа тихенько і, коли равлик вигулькнув, знову до нього:
— Равлику-Павлику, куди йдеш?
Равлик цього разу не сховався, заворушився і поповз через ва стежину.
— Тепер зрозуміло, куди він прямує! — сказав тато.— Недавно ж дощ пройшов. Та захопив тільки ту частину гаю, що через стежку навпроти. А равлик, мабуть, захотів пити.
— Це ж поки він туди добереться!..
І Тетянка взяла равлика й перенесла через стежину.
Він завмер на якусь хвилину, а потім розвернувся і поповз неї
назад. І якраз туди приповз, звідкіля взяла його Тетянка.
— Бач, упертюх який! Не любить, щоб допомагали,— насупила брови Тетянка.
— Може, і важко йому, але ж кожному хочеться самому здолати свою дорогу,— мовив тато.
І вони пішли своєю стежиною, а равлик — своєю.

Василь Чухліб. “Олень на тому березі”. Оповідання для дітей. Художник Наталія Аксьонова. Київ, видавництво «Веселка», 1987 рік