Самотній баобаб

Один самотній баобаб,

Що від самотності заслаб,

Ріс в Африці сто років,

Товстючий і високий.

Хоча на місці він сидів,

Щодня чекав казкових див,

Хапав гілками вітер,

Щоб в небо полетіти.

Шкода, що бідний баобаб

Не бачив в Африці кульбаб:

На них дмухнути треба –

Й лети собі до неба.

Узяв би кульку у кульбабки

Та й полетів до баобабки.