Оповідання для дітей — сторінка 16

Леся приїхала до бабусі в гості. Тут і собачка біленький підбіг. Вертить хвостом, розглядає дівчинку. Наче й не страшний звір, але ж… Зуби біліють гостро, язик висить. Та ще й головою раптом потягнувся вперед до Лесиної ніжки.

Дівчинка злякано притулилась …

Увечері Катруся гуляла в саду. Над стежкою розцвіла червона квіточка.

— Добривечір! Як поживаєш? — вигукнула дівчинка і сплеснула в долоні.— Яка ж ти гарна! Неначе вмита. Дай я трохи біля тебе посиджу.

Маківочка не вміла розмовляти. А Катрусі здалося, …

Коли Катрусині батько і мати приїхали працювати в село, їм дали невеликий дім біля Дніпра. Будиночок гарний, цегляний, але ж біля нього нічого не було — гола земля.

— Це не біда,— заспокоїв голова фермерського господарства.— Виростите собі садочок, то …

Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука. Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не
випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.

— Ось я її …

У Василька, Катрусиного сусіда, є в саду груші. Але свої йому видаються не такі смачні, як у бабусі Маври. Однак бабуся пильно стереже свій садок. Тільки побачить біля нього хлопців, так одразу й кричить:

— Залізете до мене в садочок …

Місто вирувало суєтним, метушливим життям. Центральною вулицею сюди й туди рухалися по викладеному кам’яними плитами тротуару нескінченні потоки людей. А збоку, ближче до мурів, сиділи жебраки. Каліки, дідусі й бабусі з простягнутими руками намагалися :ворушити серця перехожих, щоб ті змилосердилися …

1.
У житті часто трапляються незначні події, на які ніхто й уваги не звертає. Але іноді такий собі незначний випадок започатковує велику справу. Одну з таких історій ми й хочемо розповісти. Навантажений картоплею віз котився з поля додому. Тато сидів …

Бувають люди, обличчя яких випромінює радість і щастя навіть тоді, коли для веселощів ніби й немає підстав. Тут ідеться не про ті бездумні веселощі, по яких пізнають недалеких простаків. Ми говоримо тут про людей внутрішньо осяяних, людей з чистим серцем …

У бабусі на селі, обіч дороги, що вела до річки, на просторій, порослій бур’яном місцині завжди паслася велика брудно-біла коза. Цілими днями вона завзято скубла траву, і якби той лужок був меншим, то давно б уже виїла на ньому всю …

Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже:

– Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?

– Я! Я! Я! – посхоплювались усі.

– Якщо ви і в нього так кричатимете, – говорить вчителька, – то краще нікому не йти. …

— А мороз аж сміється, такий міцний, — розказував батько, вернувшись додому. — Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледь-ледь чеберяє лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у …

Федько Луговий учився не дуже… Йому нелегко було дійти до сьомого класу.

Він із класу в клас переходив, ніби на Ельбрус видирався: “візьме” наступний клас, аж упріє, бідолаха, аж голова йому йде обертом. Так ото йому було трудно “брати” цей …

І. ШАРИК ПІДШИПНИКІВ

Маленька Надійка аж заплющилася й притиснулася до мами, коли вона побачила на арені в цирку, як веселий і дуже-дуже смішний артист-клоун Едуард Йосипович посадив собі на голову невеличку біленьку з рудими плямами собачку, собачка та сіла в …

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

…От одного вечора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав, що, як лежачи книжку читати, псується зір і псується книжка. Лежить Василько, …

Не зовсім чітко вже пам’ятається, куди саме малося подорожувати, чи в Америку до індійців, чи в Африку за слоновими іклами, леопардовими та лев’ячими шкурами, а подорожувати вирішено було обов’язково…

Очевидно, спочатку треба було одвідати Робінзонів острів, потиснути руки правнукам П’ятниці, …

Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста.

Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому кам’яному домі.

Петрику вже йшов восьмий рік, і він ходив …

— Чуєш, дитино? — лагідно мовить баба Оришка до внука. — Оце твої батько з матір’ю подалися на роботу в колгосп…

Помовчавши, баба Оришка повертає до внука споночіле землисте лице й питає:

— А що я сказала, дитино?

— Що …

Дід напився води і сказав:

— Як добре стемніє, бери мішечок та приходь, а я тобі кавунчика виберу. Зіно, збуди його.

— І нащо це, тату, отой кавунчик?

Я кажу мамі:

— Хо-очу!..

— Так ти ж заблудишся!

— Не …

У невеличкому квартальчику на захід від Вашингтон-сквер вулички наче з’їжджають з глузду і, розділяючись на маленькі провулки, розбігаються навсібіч, перетворюючись на так звані «суточки». Ці суточки утворюють дивні кути і вигини. Одна вулиця кілька разів перетинає сама себе… Й ось …

КУРКУРИС
Надійка живе у баби Ганни. Бабина хата завжди чепурненька. Вона біла-біла, вікна блакитні, а на вікнах цвітуть червоні калачики. І коло хати гарно. Перед вікнами ростуть косарики, нарцизки, красоля, кручені паничі, цар-борода, гвоздики і півники. Півники — рядком, ніби …

На перший погляд план був бездоганний. Але стривайте, я все вам розповім. Ідея з викраденням вперше спала нам на думку, коли ми, тобто я та Білл Дрискол, саме були на Півдні, в Алабамі. Трапилося це, як потім висловився Білл, «під …

Їжачок у саду
Такі заплакав. Він так жалібно скавулів! «Ой, ой, ой», — скавчав Такі.

– Що трапилося? – Запитав Сашко.

– У тебе болить лапка? – Запитала Марічка.

Песик не міг розповісти, що в нього болить. Він почав тягнути …

Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався.

— Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на широку лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно роз­чепірило лапки, мов на льоду, а …

Де це бачено, де це видано, щоб їжак та літав. А воно ж таки було. І в пам’яті не пропало, у воді не втопилось, надовго залишилось у лісових розмовах та в переказах.

Збирав якось їжак-бережак листя. До зими готувався, постелю …